Спецпроект

В Одесі на дні моря облаштовували музей радянських лідерів. ФОТО

Група ентузіастів з Одеси облаштовує музей особистостей радянської епохи на дні Чорного моря неподалік пляжу Ланжерон.

Про це пише timeua.com.

Туди вже спустили бетонні бюсти і барельєфи Леніна, Дзержинського, Сталіна, Хрущова, маршалів Жукова і Рокоссовського, а також цілу серію вже безпечних артефактів часів Другої Світової війни. А щоб експозицію не розтягнули "чорні дайвери", під воду на ланцюг посадили сторожового пса - бетонного ротвейлера Альфу.

Засновник музею - водолаз-рятувальник 1-ї категорії ГСЧС України Сергій Зятиков - більше чверті століття в професії. Мало хто на море провів стільки ж часу, скільки він під водою. "Я щодня по три години перебуваю під водою. Все тутешнє узбережжя я напам'ять знаю, з закритими очима по дну пройти зможу, а для новачка тут все однаково, от я і задумався, як би внести різноманітність ".

Пару років тому Сергію прийшла в голову думка заснувати в техзоні біля Ланжерона музей, щоб кожен бажаючий міг абсолютно безкоштовно його відвідати, а тим, хто навчається дайвінгу, було б не нудно працювати під водою. "Спочатку ми притягли туди все, що зуміли знайти на дні: старовинні якорі і протидесантні їжаки. А після почали збирати бюсти вождів", - продовжує ентузіаст.

Підводний експонат

Велика частина бюстів партійних бонз - новоділи. Музейники зізнаються: є два оригінали, але які - тримають у секреті. Правда, додають: з якісних матеріалів статуї перестали робити ще в 60-х роках минулого століття - економили.

"Вони не витримують агресивного морського середовища і розсипаються, тому ми вирішили працювати за спецзамовленням. Знаходимо цікаву для нас форму і в ній з високоміцного бетону відливаємо бюст. Наступний на черзі - бюст легендарного льотчика-випробувача Чкалова ", - каже Зятиков.

Щоб експонат не розколовся при затопленні, на нього надягають акваланг, з поясом з обважнювачів, і повільно опускають на дно. Догляд за експонатами нехитрий: раз на квартал потрібно спуститися на дно і очистити їх від черепашок, пояснює засновник. До кінця сезону він планує опустити на дно ще пару-трійку бюстів: "Через років п'ять я бачу це великим музеєм історії. Ми зберемо під водою те, чому немає місця на суші. А в рамках музею я хочу провести перший міжнародний зліт водолазів та дайверів. Адже збираються ж в Одесі байкери, а водолазам є чим один з одним поділитися, адже це дуже складна і багатогранна професія ".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.