Спецпроект

У Тобольську з'явиться музей царської сім'ї

3 серпня в Тобольському історико-архітектурному музеї-заповіднику, в рамках святкування 400-річчя династії Романових, відкрилася виставка "Найясніша художниця". Представниця родини Романових, яка приїхала на відкриття, спільно з місцевою владою планує відкрити тут і музей царської родини.

Про це повідомляють vesti.ru.

На відкритій вмставці представлено більше двохсот картин, виконаних в техніці багатошарової акварелі, низка живописних робіт, а також особисті речі Ольги Олександрівни Романової, молодшої дочки імператора Олександра III і сестри останнього російського імператора Миколи II. Ольга Миколаївна Куликовська - Романова познайомила місцевого губернатора з живописними роботами художниці та її долею.

Оглянувши виставку, глава регіону звернувся до Ольги Миколаївни з проханням надати сприяння у створенні в Тобольську музею царської сім'ї. Музей буде розташовуватися в колишньому Будинку тобольских губернаторів: саме тут проживала царська сім'я в період з 13 серпня 1917 по 13 квітня 1918 року.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.