Спецпроект

АНОНС: "Ніч музеїв" повторять

23 і 24 серпня Музей історії Києва знову запрошує на театралізовану екскурсію "Подорож у Київ 1913 року". Вперше така акція відбулася 17-18 травня у рамках проекту "Ніч музеїв" і була приурочена до Міжнародного дня музеїв. Тепер же Музей історії Києва дає другий шанс потрапити на екскурсії тим, хто не встиг цього зробити у травні.

Про це пише prostir.museum.

Початок екскурсій – о 19.00 та о 20.00  Кількість місць обмежена, тому організатори просять записуватись у екскурсійні групи заздалегідь за телефоном (044) 520–28–26. 

"Музейні ночі" стали традицією у всьому світі. Вперше подібні заходи проводили в Берліні 1997 року на честь Міжнародного дня музеїв, а у 2000-х роках такі акції стали загальноєвропейським явищем. Їх головна мета – розповісти більше про музеї, показати їхній потенціал, урізноманітнити постійні експозиції.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.