Вас запрошують обговорити Концепцію про доступ до архівів КГБ

Центр досліджень визвольного руху запрошує істориків, дослідників, архівістів та всіх охочих долучитися до обговорення Концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб.

Запропонована Концепція – фактично перший системний документ щодо доступу до документів радянських спецслужб, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Документ містить аналіз поточної ситуації; огляд проблем та їх причин; порівняльний аналіз законодавства та практик його застосування в країнах Східної Європи, а також, що особливо важливо, – бачення та рекомендації щодо тих кроків, які слід вжити задля забезпечення вільного доступу до документів.

Головними висновками та рекомендаціями, які пропонує Концепція, є розробка спеціального закону, який врегульовував би питання доступу до документів радянських спецслужб та створення єдиної спеціалізованої установи – Центрального державного архіву – для зберігання таких документів та забезпечення доступу до них.

"Фактично всі країни Східної Європи мають спеціальне законодавство, яке регламентує порядок доступу та опрацювання документів радянських спецслужб. Це дало змогу їм змогу відмовитися від тоталітаризму та наблизитися до демократичних цінностей життя", — зазначив експерт ЦДВР із доступу до архівів Ігор Кулик.

Наразі триває робота над удосконаленням проекту.

Усі охочі мають можливість ознайомитися з проектом Концепції на сайті ЦДВР і надіслати свої пропозиції на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua.

Восени у Києві відбудеться офіційна презентація Концепції із залученням широкого кола учасників: парламентарів, істориків, архівістів та дослідників.

Концепцію підготовлено в рамках проекту "Знати як: розробка Концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.