Вас запрошують обговорити Концепцію про доступ до архівів КГБ

Центр досліджень визвольного руху запрошує істориків, дослідників, архівістів та всіх охочих долучитися до обговорення Концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб.

Запропонована Концепція – фактично перший системний документ щодо доступу до документів радянських спецслужб, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Документ містить аналіз поточної ситуації; огляд проблем та їх причин; порівняльний аналіз законодавства та практик його застосування в країнах Східної Європи, а також, що особливо важливо, – бачення та рекомендації щодо тих кроків, які слід вжити задля забезпечення вільного доступу до документів.

Головними висновками та рекомендаціями, які пропонує Концепція, є розробка спеціального закону, який врегульовував би питання доступу до документів радянських спецслужб та створення єдиної спеціалізованої установи – Центрального державного архіву – для зберігання таких документів та забезпечення доступу до них.

"Фактично всі країни Східної Європи мають спеціальне законодавство, яке регламентує порядок доступу та опрацювання документів радянських спецслужб. Це дало змогу їм змогу відмовитися від тоталітаризму та наблизитися до демократичних цінностей життя", — зазначив експерт ЦДВР із доступу до архівів Ігор Кулик.

Наразі триває робота над удосконаленням проекту.

Усі охочі мають можливість ознайомитися з проектом Концепції на сайті ЦДВР і надіслати свої пропозиції на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua.

Восени у Києві відбудеться офіційна презентація Концепції із залученням широкого кола учасників: парламентарів, істориків, архівістів та дослідників.

Концепцію підготовлено в рамках проекту "Знати як: розробка Концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.