Суд дозволив Азарову-молодшому забудувати стадіон "матчу смерті"

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", скасував рішення нижчих інстанцій і підтвердив право власності компанії на ділянку зі спортивним комплексом "Старт" у Києві.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 2010 році Київрада передала ТОВ "Голден Хаус" земельну ділянку для "комплексної реконструкції спортивного комплексу стадіону "Старт", будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу та багатофункціонального житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгово-розважального призначення та паркінгом".

А незабаром на сайті компанії "Група Розвиток" з'явився проект забудови території ділянки.

 Від старого стадіону залишиться тільки колонада при вході, натомість обіцяють збудувати менший стадіончик

Кінцевим власником компанії-забудовника "Група "Розвиток" є син глави уряду Олексій Азаров, зазначає видання.

На хвилі громадського обурення навіть прем'єр-міністр Микола Азаров змушений був заявити, що, на його переконання, історичний стадіон "Старт" у Києві має бути реконструйований і отримати друге життя.

 Пам'ятний знак загиблим футболістам на території стадіону "Старт"

У підсумку прокуратура Києва оскаржила рішення Київради. Окружний адмінсуд Києва визнав передачу спорткомплексу під забудову незаконною, а згодом його рішення підтвердив і Київський апеляційний суд.

Але у липні 2013 року стало відомо, що постановою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 28.03.2013 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", рішення нижчих інстанцій скасовані і право власності компанії на ділянку підтверджено.

 Що характерно, текст постанови суду в Єдиному реєстрі судових рішень відсутній.

"У практиці вкрай рідко зустрічаються випадки, коли при двох негативних рішеннях судів нижчої інстанції суд касаційної інстанції їх скасовує і приймає нове рішення про задоволення позовних вимог", - зазначив адвокат Ростислав Кравець.

"Півроку тому приїжджали представники цієї компанії. Сказали, що до 2015 року ніхто нічого робити не буде, а потім в один прекрасний момент заженуть техніку, поставлять огорожу - і все, - розповів про деталі тренер дитячої команди "Старт" Ігор Богатирчук. - Тому що вже розроблений проект - шість свічок у шаховому порядку. Кажуть, що залишиться поле, але це буде майданчик всього двадцять на сорок метрів, а все інше піде під забудову".

За його словами, представники компанії з дитячих роздягалень легендарного стадіону зробили лазні, куди приїздять паритися раз на тиждень.

 Колаж із фото 2012 (ліворуч) і 1941 років. Нинішня вулиця маршала Рибалка, ліворуч - колонада при вході на стадіон "Старт". Більше фото - в розділі "Артефакти"

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч. Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт".

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

"Были и небыли нашего футбола". Від Політехніки до "матчу смерті"

Інші матеріали за темою "Забудова"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.