Спецпроект

В Ризі безкоштовно катають на музейній дрезині

На честь 94-річчя латвійської залізниці в понеділок, 5 серпня, Музей історії Латвійської залізниці (Latvijas Dzelzceļa vēstures muzejs) відкрито для відвідування абсолютно безкоштовно, при цьому відвідувачам запропоновано особливу програму.

Про це пише reitingi.lv.

Відвідувачі музею зможуть:

- Проїхати на рейковому велосипеді по віртуально "оновленій" залізничній лінії Рига-Ерглі;

- Прокотитися на ручний дрезині;

- Побувати на індивідуальних екскурсіях, які розпочнуться о 11:00, 13:00 і 15:00 з можливістю оглянути історичні вагони (у тому числі вироблений в 1925 році на заводі Fenikss в Ризі пасажирський вагон третього класу) зсередини, чого не можна зробити в інші дні.

Відвідувачі також зможуть піднятися "на борт" парового локомотива L312; електропоїзда Er2 і побувати у вагоні для перевезення ув'язнених.

Музей знаходиться в Ризі, на бульварі Узварас, 2 А. Час роботи музею: з 10 ранку до 17 вечора.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.