Спецпроект

На місці "Черкізона" відкриють музей

Т.в.о. мера Москви Сергій Собянін запропонував організувати на майданчику колишнього Черкізівського ринку музейні сховища з виставковим залом, а також великий хокейний центр ЦСКА.

Про це пише dni.ru.

При цьому Собянін пояснив, що земля, на якій розташовувався ринок, належить федеральному центру, і попросив главу держави дати відповідне доручення, щоб розв'язати це питання з профільними відомствами.

"Це хороша пропозиція, це дійсно самий центр міста, для москвичів буде дуже зручно цим користуватися: і спортивними спорудами, і сховищами, які можна зробити і виставковими майданчиками. Давайте опрацюємо, таке доручення я обов'язково сформулюю уряду", - сказав Путін у відповідь.

Черкізівський ринок - найбільша "барахолка" Москви. Вона існувала в столиці з 1990-х років. На ринку працювали більше 100 тисяч людей, більше 60 тисяч з яких - нелегальні мігранти з КНР. 

"Черкізон" закрили у червні 2009 року через порушення санітарних та пожежних норм. На його території виявили небезпечну для здоров'я контрабандну продукцію, в тому числі дитячі товари, а також численні порушення санітарних та пожежних норм. Небезпечний контрафакт було вирішено знищити, а сам ринок - знести. Після цього багато торговців переїхали на інші московські ринки.

Земельна ділянка площею 66,5 гектара, на яких розташовувався ринок, була надана держуніверситету фізкультури, спорту і туризму на праві безстрокового користування. Передбачається, що на цьому місці буде побудовано до одного мільйона квадратних метрів житла та інших значущих соціальних об'єктів.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.