Голова Держдуми хоче пам'ятник в Україні

Пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому буде встановлено на Куликовому полі, а також у Білорусі, Україні й у Казахстані.

Про це повідомив голова Держдуми РФ Сергій Наришкін, інформує УНІАН із посиланням на РІА "Новості".

Голова Думи проанонсував будівництво під час обговорення з керівництвом Троїце-Сергієевої лаври підготовки до 700-річчя преподобного Сергія.

"У наших спільних планах - встановлення пам'ятника преподобному Сергію Радонезькому і Дмитру Донському на Куликовому полі... Ми плануємо встановити пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому в чотирьох державах СНД - Росії, Білорусі, Україні й Казахстані", - сказав Наришкін.

Спікер Думи є головою опікунської ради благодійного Фонду духовної спадщини Сергія Радонезького.

Як відомо, у 2012 році фонд "регіонала" Едуарда Прутніка "Единьій мир" розгорнув активну діяльність із популяризації ідеї "відбудови" у Києві пам'ятника політичному діячу Російської імперії Петру Столипіну.

Сергій Радонезький (1321-1392) - московський церковний і політичний діяч родом із Ростова (нині - Ярославська область РФ), засновник та ігумен Троїце-Сергієвої Лаври під Москвою, святий преподобний РПЦ, чудотворець. Виступав за об'єднання руських земель під егідою Москви, сприяв централізаторським прагненням Дмитрія Донського.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.