Спецпроект

У Арзамасі відкриється музей російського патріаршества

Відкриття відбудеться в рамках святкування 110-річчя прославлення преподобного Серафима Саровського. За словами авторів проекту, музей унікальний - наразі в Росії подібних музеїв, які розповідають про історію патріаршества, не існує.

Про це пише news.mail.ru.

Новий музей - філія Нижегородського державного історико-архітектурного музею-заповідника - присвячений життю та діяльності патріархів Руської православної церкви (РПЦ), у тому числі народжених на Нижегородській землі патріархів Московських і всієї Русі Нікона (1605-1681 роки) і Сергія Страгородського (1867 - 1944 роки).

Кожна експозиція присвячена одному з патріархів, зібрані їхні особисті речі і предмети побуту. Зокрема, в музеї представлена ​​друкарська машинка Сергія Страгородського та одяг Алексія II. У музеї також створений "блок пам'яті", присвячений історії репресій і реформ, які переживала РПЦ.

Формування музею російського патріаршества почалося 5 років тому. У рамках угоди про спільну діяльність, укладеного між міністерством культури Нижегородської області і Нижегородської єпархією, на посаду директора музею російського патріаршества в Арзамасі призначений намісник Вознесенського Печерського монастиря архімандрит Тихон (Затекін).

Музей розміщений у пам'ятнику архітектури - будівлі городового магістрату другої половини XVIII століття в історичному центрі Арзамаса на Соборній площі.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.