Спецпроект

Криголам-музей "Ленін" закрито на реконструкцію

Перший в світі атомний криголам "Ленін", на базі якого в 2009 році було відкрито музей, відправляється на ремонт. Після закінчення робіт судно, повернувшись на місце своєї стоянки біля причалу морського вокзалу в Мурманську, стане арктичним виставковим центром.

Про це пише travel.ru.

Криголам "Ленін" був закладений 25 серпня 1956 на суднобудівному заводі імені Андре Марті в Ленінграді і зданий в експлуатацію 3 грудня 1959. За час експлуатації він пройшов 654000 миль, з них в льодах - більше 560 тисяч миль. Первісток криголамного атомного флоту пропрацював до 1990 року. Після того, як його було виведено з експлуатації, криголам поставили на вічну стоянку в столиці Заполяр'я - місті Мурманську. Протягом чотирьох років роботи криголама в якості музею його відвідало понад 125 тисяч туристів.

Зараз, на думку представників "Атомфлота", криголам повинен "працювати на популяризацію освоєння Арктики і Мурманської області". Тому його виставкові площі будуть збільшені за рахунок прилеглих до стоянки ділянок землі і створення єдиного комплексу арктичного виставкового центру. Дата закінчення проекту невідома; криголам вирушив на ремонт тільки 11 липня.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.