Спецпроект

З Кодацької фортеці збираються зробити музей і готель

У Дніпропетровську представили проект часткової реконструкції Кодацької фортеці, з якою багато істориків пов'язують виникнення перших поселень, які пізніше переросли в місто.

Про це пише vesti.ua.

Фортеця була побудована в липні 1625, згідно з рішенням Варшавського Сейму. Потім вона перейшла в руки до козаків і Російської імперії і активно використовувалася під час Кримських (1687-1689) і Азовських (1697-1699) воєн, поки не була зруйнована в 1711 році за умовами Прутського миру, підписаного з Туреччиною.

Згідно авторської концепції, в майбутньому тут цілком може виникнути музейно-виставковий комплекс, готель для розміщення півсотні людей, а сама територія фортеці перетвориться на популярне місце проведень різних етно-фестивалів. Цей проект обласна влада вже возила до Європи у пошуках інвесторів.

Як розповів автор проекту "Формування музейно-туристичного комплексу "Кодацька фортеця" Юрій Лозовенко, в рамках його концепції не передбачається відновлення всієї фортеці. "Йдеться про відтворення приблизно 20% кордонів, які залишилися незруйнованими кар'єром. Вони дадуть туристам розуміння того, як виглядав Кодак ", - пояснив архітектор.

А от на самому кар'єрі, прямо над водою, є можливість спорудити оригінальний будинок, в якому може бути розташований музей, виставковий центр, кінотеатр і багато іншого. Поруч з цим комплексом автор пропонує побудувати готель, будівля якого каскадом спускається по схилу пагорба. "Дуже цікавою є територія, яка знаходиться трохи вище фортеці. Це старовинне кладовище, на якому ховали католиків і православних. А неподалік розташовувалася Архангельська церква, що існувала з 1787 до 1930 року. Ми хочемо побудувати її точну копію, яка не буде пам'яткою архітектури, але стане культовим об'єктом у селищі ", - розповів архітектор.

Юрій Лозовенко акцентує на тому, що представлений проект є концепцією, а не фінальним варіантом музейно-туристичного комплексу, а тому говорити про конкретні суми, які будуть потрібні на реалізацію його задумів, говорити передчасно. До остаточного формування проекту може пройти ще пара років, протягом яких є ймовірність знайти інвесторів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.