Спецпроект

У Києві горів Природничий музей, загинули тварини. ФОТО

У Національному науково-природознавчому музеї Національної академії наук у Києві сталася пожежа.

Про це Українським Новинам повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві, пише УП.Київ.

"О 14:05 надійшло повідомлення. Виїхала пожежна команда в музей. Сильне задимлення в підвальному приміщенні, зараз наші підрозділи там працюють", - повідомили у прес-службі.

За попередніми даними, постраждалих немає, причини загоряння встановлюються.

Водночас, як повідомляє "Сегодня", займання сталося між першим і другим поверхом о 13.40. Причина пожежі - коротке замикання на першому поверсі.

"З музею евакуювали 15 осіб. Пожежу гасили за допомогою тепловізора, який дозволяє з відстані бачити вогнище загоряння", - сказав начальник Головного управління МНС у Києві Андрій Куценко.

Фото: "Сегодня"

Вигоріло 40 квадратних метрів. У цьому місці знаходилися акваріуми зі зміями. Плазуни розповзлися в різні сторони по всьому першому поверху будівлі. Їх ловлять співробітники музею.

Під час пожежі загинув амурський полоз і дві білки з виставки "Нічний світ".

Водночас заступник директора музею Оксана Червоненко повідомила, що під час пожежі загинули всі ссавці й птахи з виставки "Нічний світ".

 

"Врятувалися декілька рептилій, які перебували у воді. Всього загинуло близько 30 тварин", - розповіла вона. За її словами, до наступної середи музей працювати не буде.

Національний науково-природничий музей НАН України - один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Створений у 1966 році як єдиний експозиційно-територіальний комплекс у складі Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного музеїв. Розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії.

Дивіться також:

Екскурсія природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.