Спецпроект

У Києві горів Природничий музей, загинули тварини. ФОТО

У Національному науково-природознавчому музеї Національної академії наук у Києві сталася пожежа.

Про це Українським Новинам повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві, пише УП.Київ.

"О 14:05 надійшло повідомлення. Виїхала пожежна команда в музей. Сильне задимлення в підвальному приміщенні, зараз наші підрозділи там працюють", - повідомили у прес-службі.

За попередніми даними, постраждалих немає, причини загоряння встановлюються.

Водночас, як повідомляє "Сегодня", займання сталося між першим і другим поверхом о 13.40. Причина пожежі - коротке замикання на першому поверсі.

"З музею евакуювали 15 осіб. Пожежу гасили за допомогою тепловізора, який дозволяє з відстані бачити вогнище загоряння", - сказав начальник Головного управління МНС у Києві Андрій Куценко.

Фото: "Сегодня"

Вигоріло 40 квадратних метрів. У цьому місці знаходилися акваріуми зі зміями. Плазуни розповзлися в різні сторони по всьому першому поверху будівлі. Їх ловлять співробітники музею.

Під час пожежі загинув амурський полоз і дві білки з виставки "Нічний світ".

Водночас заступник директора музею Оксана Червоненко повідомила, що під час пожежі загинули всі ссавці й птахи з виставки "Нічний світ".

 

"Врятувалися декілька рептилій, які перебували у воді. Всього загинуло близько 30 тварин", - розповіла вона. За її словами, до наступної середи музей працювати не буде.

Національний науково-природничий музей НАН України - один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Створений у 1966 році як єдиний експозиційно-територіальний комплекс у складі Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного музеїв. Розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії.

Дивіться також:

Екскурсія природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.