Спецпроект

Музей-садибу Олексія Толстого в Самарі відреставрують до ювілею

Музей-садибу Олексія Миколайовича Толстого в Самарі відреставрують до початку вересня - 130-річчя з дня народження письменника.

Про це пише ria.ru.

Проект благоустрою садиби передбачає відновлення альтанок і колодязя, посадку кущів на бузковій алеї, викладку бруківкою основної дороги і відновлення мережі доріжок і стежок на території музейного комплексу.

Музей-садиба Толстого в Самарі був відкритий в 1983 році в будинку вітчима письменника Олексія Бострома. У цьому будинку Толстой народився і провів дитячі роки, багато разів повертався протягом життя. У садибу входили два двоповерхових будинки однакового планування, кам'яний флігель і господарські споруди.

Міська садиба другої половини 19 століття унікальна у своєму роді, має самостійну історико-культурну цінність. Основу експозиції музею складають архіви Толстого і його матері - письменниці Олександри Бостром: листи, щоденники, фотографії, книги, особисті речі. У фондах музею знаходиться більше 10 тисяч документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю Толстого.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.