Спецпроект

Музей-садибу Олексія Толстого в Самарі відреставрують до ювілею

Музей-садибу Олексія Миколайовича Толстого в Самарі відреставрують до початку вересня - 130-річчя з дня народження письменника.

Про це пише ria.ru.

Проект благоустрою садиби передбачає відновлення альтанок і колодязя, посадку кущів на бузковій алеї, викладку бруківкою основної дороги і відновлення мережі доріжок і стежок на території музейного комплексу.

Музей-садиба Толстого в Самарі був відкритий в 1983 році в будинку вітчима письменника Олексія Бострома. У цьому будинку Толстой народився і провів дитячі роки, багато разів повертався протягом життя. У садибу входили два двоповерхових будинки однакового планування, кам'яний флігель і господарські споруди.

Міська садиба другої половини 19 століття унікальна у своєму роді, має самостійну історико-культурну цінність. Основу експозиції музею складають архіви Толстого і його матері - письменниці Олександри Бостром: листи, щоденники, фотографії, книги, особисті речі. У фондах музею знаходиться більше 10 тисяч документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю Толстого.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.