Спецпроект

Геракли з Євпаторійського музею вирушили на виставку до Києва

27 липня в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал" відкриється Всеукраїнська художня виставка "Велике і величне", приурочена 1025-річчю Хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На ній будуть представлені 1000 творів мистецтва з колекції 35 провідних музеїв України. Експозиція виставки буде охоплювати історичний період тривалістю більше п'ятнадцяти тисячоліть - від епохи палеоліту, Трипілля, античних міст Північного Причорномор'я, крізь давньоруське, барокове, класицистичне мистецтво до сецесії, модернізму і постмодернізму. Вперше найцінніші артефакти із зібрань 35 музеїв України зустрінуться в одному часі і просторі. Проект такого експозиційного обсягу, масштабів співробітництва між освітніми і широти географії - безпрецедентне явище в історії Незалежної України.

Три унікальних експоната із зібрання Євпаторійського краєзнавчого музею - кам'яні рельєфи із зображенням Геракла, що відносяться до періоду IV-II ст. до н.е., будуть представлені на виставці. Це - "Апофеоз Геракла", "Відпочиваючий Геракл" і "Геракл що стоїть". Всього в Північно-Західному Криму знайдено 8 рельєфів із зображенням Геракла. Всі вони виконані з місцевого каменю черепашнику і виявлені тільки в цьому регіоні. В інших місцях, де давні греки засновували свої міста, подібних зображень Геракла в камені поки не знайдено.

Поруч з Гераклом завжди присутні його атрибути: шкура вбитого ним Немейського лева, важка сукувата палиця, канфар - посудина для пиття вина, лук і сагайдак для стріл. Цінність рельєфів із зображенням Геракла, виявлених в Північно-Західному Криму, полягає в наявності місцевого своєрідного художнього стилю, який виражається в площинності і схематизмі. Вірогідно, на роботу місцевих грецьких майстрів сильний вплив мали елементи скіфської культури.

Міф про Геракла - сина верховного бога древніх греків громовержця Зевса і смертної жінки Алкмени - народився в глибокій старовині серед дорійських племен. Спочатку Геракла обожнювали і поклонялися йому як богу сонця, а потім стали почитати як героя у всій Греції. Стародавні греки, що заснували більш ніж дві з половиною тисячі років тому свої колонії в Північно-Західному Криму, привезли сюди і свої звичаї, культуру і вірування. У Керкинитиді (нині м. Євпаторія) та її окрузі вони продовжували почитати героя Геракла. Місцеве населення Криму вірило в Геракла як у захисника і покровителя країни та її кордонів. Крім того, цьому міфічному герою греки приписували відкриття багатьох цілющих джерел і грязей і споруджували поблизу її святилища.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.