Спецпроект

У Португалії презентували наукову збірку про Голодомор

У Лісабоні презентували збірку наукових статей португальських істориків "Голодомор — невідома українська трагедія" ("Holodomor — A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933)").

Як повідомляє Спілка українців у Португалії, ідея видання виникла після проведення "Днів української культури та історії у Лісабонському університеті" у 2009 році, під час яких відбулася наукова конференція щодо Голодомору 1932-33 років в Україні.

"Ця збірка — результат плідної співпраці, з одного боку, громадської організації Спілки українців у Португалії з посольством України (до президенства Януковича, який фактично заперечив характер геноциду проти українців у Голодоморі), та провідного ВУЗу Португалії — Лісабонського університету з Асоціацією іберо-слов’янських мов та португальських істориків, з іншого", — йдеться у повідомленні.

Раніше внаслідок активної діяльності Спілки у п’яти містах Португалії, муніципальні ради у своїх рішеннях визнали Голодомор 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу.

Нагадаємо, що цього року відзначають 80-і роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.