Спецпроект

У Португалії презентували наукову збірку про Голодомор

У Лісабоні презентували збірку наукових статей португальських істориків "Голодомор — невідома українська трагедія" ("Holodomor — A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933)").

Як повідомляє Спілка українців у Португалії, ідея видання виникла після проведення "Днів української культури та історії у Лісабонському університеті" у 2009 році, під час яких відбулася наукова конференція щодо Голодомору 1932-33 років в Україні.

"Ця збірка — результат плідної співпраці, з одного боку, громадської організації Спілки українців у Португалії з посольством України (до президенства Януковича, який фактично заперечив характер геноциду проти українців у Голодоморі), та провідного ВУЗу Португалії — Лісабонського університету з Асоціацією іберо-слов’янських мов та португальських істориків, з іншого", — йдеться у повідомленні.

Раніше внаслідок активної діяльності Спілки у п’яти містах Португалії, муніципальні ради у своїх рішеннях визнали Голодомор 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу.

Нагадаємо, що цього року відзначають 80-і роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.