Спецпроект

Соловецький Морський музей відтворив яхту Петра Першого. ФОТО

30 липня 2013 після десяти років будівництва на верфі Соловецького Морського музею буде спущено на воду і освячено репліку знаменитої царевої яхти кінця XVII століття "Святий Петро".

Про це пише pravoslavie.ru.

Цей корабель був побудований в Архангельську місцевими суднобудівниками під керівництвом голландських інженерів в 1693 р. і став першим морським кораблем царя Петра I (1682-1725), творця воєнно-морського флоту Росії. У 1694 р. молодий цар приходив на "Святому Петрові" в Соловецький монастир.

Проект Соловецького Морського музею щодо створення зменшеної копії (у ¾ оригіналу) яхти "Святий Петро" переслідував просвітницькі цілі. Верф розташована в центрі основної музейної експозиції, що розповідає про стародавні корені російського мореплавання.

Рік за роком гості "живого" музею могли спостерігати, як створюється остов дерев'яного судна, як він обростає обшивкою, як будується яхта, наповнюється різноманітним обладнанням і отримує різьблене оздоблення. Вхід та екскурсії в Соловецькому Морському музеї безкоштовні.

Відтворений "Святий Петро"

Новий "Святий Петро" виглядає майже так само, як і його історичний прототип, однак це сучасне судно, побудоване за новітніми суднобудівним технологіям і оснащене - крім вітрила - потужним двигуном і ще всіма необхідними системами навігації і життєзабезпечення.

Соловецький Морський музей створений Товариством Північного мореплавства - Архангельською регіональною громадською організацією, до якої входять вчені, письменники, художники, інженери та підприємці з Москви, Архангельська, Онеги, Великого Новгорода, Санкт-Петербурга та Соловків.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.