Спецпроект

Соловецький Морський музей відтворив яхту Петра Першого. ФОТО

30 липня 2013 після десяти років будівництва на верфі Соловецького Морського музею буде спущено на воду і освячено репліку знаменитої царевої яхти кінця XVII століття "Святий Петро".

Про це пише pravoslavie.ru.

Цей корабель був побудований в Архангельську місцевими суднобудівниками під керівництвом голландських інженерів в 1693 р. і став першим морським кораблем царя Петра I (1682-1725), творця воєнно-морського флоту Росії. У 1694 р. молодий цар приходив на "Святому Петрові" в Соловецький монастир.

Проект Соловецького Морського музею щодо створення зменшеної копії (у ¾ оригіналу) яхти "Святий Петро" переслідував просвітницькі цілі. Верф розташована в центрі основної музейної експозиції, що розповідає про стародавні корені російського мореплавання.

Рік за роком гості "живого" музею могли спостерігати, як створюється остов дерев'яного судна, як він обростає обшивкою, як будується яхта, наповнюється різноманітним обладнанням і отримує різьблене оздоблення. Вхід та екскурсії в Соловецькому Морському музеї безкоштовні.

Відтворений "Святий Петро"

Новий "Святий Петро" виглядає майже так само, як і його історичний прототип, однак це сучасне судно, побудоване за новітніми суднобудівним технологіям і оснащене - крім вітрила - потужним двигуном і ще всіма необхідними системами навігації і життєзабезпечення.

Соловецький Морський музей створений Товариством Північного мореплавства - Архангельською регіональною громадською організацією, до якої входять вчені, письменники, художники, інженери та підприємці з Москви, Архангельська, Онеги, Великого Новгорода, Санкт-Петербурга та Соловків.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.