Спецпроект

В Уругваї будують музей геноциду вірмен

В Уругваї почалося будівництво музею геноциду вірмен. Ініціатором проекту виступило міністерство освіти і культури південноамериканської країни. Уругвай першим в світі визнав це актом людиноненависництва.

Про це пише vesti.ua.

Відкриття музею намічено на 24 квітня 2015 року. Його приурочать до столітньої річниці масових вбивств в Османській імперії.

Це перший музей геноциду вірмен, який буде створений за межами Вірменії. Такий самий музей в найближчі роки може з'явитися в США.

Заступник міністра освіти і культури Уругваю Оскар Гомес заявив, що у споруджуваному будинку будуть представлені експозиції, присвячені не тільки геноциду вірмен, а й інших злочинів проти людства, зокрема Голокосту.

За даними, якими Вірменія обґрунтовує визначення геноциду, в роки Першої світової війни влада Османської імперії вбила до півтора мільйонів етнічних вірмен, які проживали на території сучасної Туреччини. Туреччина називає ці події "вимушеним переселенням", заперечуючи факт геноциду.

Уругвай став першою в світі країною, що визнала геноцид вірмен. Пізніше його приклад наслідували Росія, Франція, Італія, Німеччина та інші держави.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.