Спецпроект

У філії бібліотеки кіномистецтва відкриється музей "Будинок Тарковських"

Ірма Рауш, перша дружина Андрія Тарковського і виконавиця ролі Дурочки у фільмі "Страсті за Андрієм", за згодою сина Арсенія (первістка Андрія Тарковського) безоплатно передала на зберігання майбутнього Музею "Дім Тарковських" в Москві (філія Бібліотеки кіномистецтва імені С.М. Ейзенштейна в Щипковському провулку) багатющий архів матеріалів, більшість з яких вперше побачать світ.

Про це пише proficinema.ru.

Серед матеріалів - фотографії, листи, документи, що включають автографи Андрія Тарковського, Арсенія Тарковського, Марії Вишнякової та інших членів сім'ї Тарковського, дитячі малюнки та листи режисера, а також сценарій фільму "Страсті за Андрієм", машинопис і публікація в журналі "Мистецтво кіно" статті Тарковського "Відображений час" з правками автора.
 
Після систематизації всі ці матеріали разом з іншими раритетами будуть представлені на спеціально організованій виставці в Бібліотеці кіномистецтва.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.