Спецпроект

У вересні московський Музей Маяковського закриється на два роки

15 вересня Музей Маяковського в Москві закриється на дворічний ремонт, протягом якого виставки та освітні програми музею проходитимуть на альтернативних майданчиках.

Про це пише infox.ru.

На час проведення ремонтних робіт фонди Музею Маяковського перевозять в інші московські музеї на тимчасове зберігання. Зокрема, фонди ІЗО, фотографії, меморіальні предмети меблів і т.п. розмістяться у виставковому комплексі "Робітник і Колгоспниця", що входить до МВО "Манеж".

Для виставок музею призначений ще один майданчик МВО "Манеж" - "Будиночок Чехова". Зараз там проходить проект "Маяковський-художник", а у вересні відкриється виставка "Маяковський від "я" до "я", яка представить рукописно-документальний фонд музею. Також заплановано проведення спільних проектів - зокрема, з Третьяковської галереєю і Літературним музеєм.

Протягом кількох останніх місяців представники музейної спільноти, в тому числі працівники самого Музею Маяковського, а також громадські діячі та активісти критично висловлювалися про плани перетворення музею. На їх думку, в ході майбутніх ремонтних робіт може бути знищена унікальна просторова інсталяція, куди "вписані" предмети постійної експозиції. У музею неодноразово проводилися акції протесту проти реконструкції. В.о. керівника департаменту культури Москви Сергій Капков пообіцяв, що все залишиться на місці, за його словами, йдеться не про реконструкцію, а про ремонт будівлі.

За півроку до закриття було оприлюднено результати перевірки фондів музею. Тоді виявилося, що пропали 52 експоната.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.