На Львівщині вшанують пам'ять вояків дивізії "Галичина"

21 липня на військовому кладовищі вояків дивізії "Галичина", що між селами Червоне – Ясенівці Золочівського району, відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських вояків.

Зокрема, вшановуватимуть українців з Першої Української дивізії Української Національної Армії "Галичина", які воювали в складі німецьких військових формувань, українців, які загинули, воюючи в підрозділах радянської Червоної армії ,та військовиків інших національностей, повідомляє Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять".

Події, які розгортались в липні 1944 року під час радянсько-німецької війни на території Буського, Бродівського, Золочівського районів Львівської області, пізніше отримали назву "Бродівський Котел".

Відомо багато випадків, коли члени однієї родини волею обставин проливали кров в рядах ворогуючих армій. Яскравим прикладом на території Західної України був "Бродівський Котел", в якому у липні 1944 року під прапорами різних імперій полягли тисячі українців.

21 липня, в день вшанування пам`яті загиблих у "Бродівському Котлі" відбудуться такі заходи: 

11.00 – село Ясенів, гора Жбир Бродівського району. Покладання квітів. Молитва за загиблими. 

12.00 – село Підгірці Бродівського району. Покладання квітів до могил вояків дивізії "Галичина" та Червоної армії. Молитва за загиблими.

14.00 – село Червоне Золочівського р-ну. Військове кладовище. Перепоховання віднайдених товариством "Пам'ять" останків вояків "Галичини", Червоної армії, інших військових формувань. Покладання квітів. Молитва за загиблими.

14. 45 – освячення пам’ятного знаку, встановленого Товариством "Пам’ять" на місці останнього бою "Бродівського оточення".

15.00 – театралізоване військово-історичне дійство "Прорив з оточення". 

Історична реконструкція (відтворення) остатнього бою "Бродівського оточення", який відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) Ясенівці.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.