Студенти УКУ подбають про українські поховання на Закерзонні

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету почали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету в рамках літньої практики, за підтримки комунального підприємства "Доля" розпочали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Спільно з керівництвом комунального підприємства представники УКУ, ЛНУ ім. Івана Франка та університету "Львівська політехніка" визначили перелік робіт, необхідних для впорядкування кладовища.

Також на зустрічі із представниками Підкарпатського воєводського уряду міста Перемишля (Польща) були обговорені проблеми відновлення і збереження українських пам’ятників на Закерзонні.

У селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіка Польща знаходиться українське греко-католицьке кладовище, на якому є поховання  ХІХ – середини ХХ ст. Там знаходяться унікальні пам’ятки української культури, зокрема хрести та фігури, виготовлені митцями так званої Простиняцької школи каменярства.

Цвинтар у селі Гораєць

6 квітня 1945 року вояками армії людової було в один день вбито 186 мирних мешканців цього українського села.

У 2010 році в селі Гораєць було встановлено меморіальний знак, на якому викарбовано усі 186 прізвищ безвинно убієнних мешканців села.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.