Студенти УКУ подбають про українські поховання на Закерзонні

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету почали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету в рамках літньої практики, за підтримки комунального підприємства "Доля" розпочали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Спільно з керівництвом комунального підприємства представники УКУ, ЛНУ ім. Івана Франка та університету "Львівська політехніка" визначили перелік робіт, необхідних для впорядкування кладовища.

Також на зустрічі із представниками Підкарпатського воєводського уряду міста Перемишля (Польща) були обговорені проблеми відновлення і збереження українських пам’ятників на Закерзонні.

У селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіка Польща знаходиться українське греко-католицьке кладовище, на якому є поховання  ХІХ – середини ХХ ст. Там знаходяться унікальні пам’ятки української культури, зокрема хрести та фігури, виготовлені митцями так званої Простиняцької школи каменярства.

Цвинтар у селі Гораєць

6 квітня 1945 року вояками армії людової було в один день вбито 186 мирних мешканців цього українського села.

У 2010 році в селі Гораєць було встановлено меморіальний знак, на якому викарбовано усі 186 прізвищ безвинно убієнних мешканців села.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.