Студенти УКУ подбають про українські поховання на Закерзонні

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету почали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць

Студенти гуманітарного факультету Українського католицького університету в рамках літньої практики, за підтримки комунального підприємства "Доля" розпочали упорядкування українського кладовища в селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Спільно з керівництвом комунального підприємства представники УКУ, ЛНУ ім. Івана Франка та університету "Львівська політехніка" визначили перелік робіт, необхідних для впорядкування кладовища.

Також на зустрічі із представниками Підкарпатського воєводського уряду міста Перемишля (Польща) були обговорені проблеми відновлення і збереження українських пам’ятників на Закерзонні.

У селі Гораєць Підкарпатського воєводства Республіка Польща знаходиться українське греко-католицьке кладовище, на якому є поховання  ХІХ – середини ХХ ст. Там знаходяться унікальні пам’ятки української культури, зокрема хрести та фігури, виготовлені митцями так званої Простиняцької школи каменярства.

Цвинтар у селі Гораєць

6 квітня 1945 року вояками армії людової було в один день вбито 186 мирних мешканців цього українського села.

У 2010 році в селі Гораєць було встановлено меморіальний знак, на якому викарбовано усі 186 прізвищ безвинно убієнних мешканців села.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.