Спецпроект

В Одеському літературному музеї - виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова

У рамках Четвертого Одеського міжнародного кінофестивалю 14 липня в Одеському літературному музеї розпочала свою роботу виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова з колекції Будинку-музею режисера в Єревані.

Про це пише prostir.museum.

В Одесу на відкриття виставки приїхав директор Будинку-музею Сергія Параджанова в Єревані і його особистий фотограф - Завен Саркісян, в основному в експозиції представлені його фотороботи. Також відвідувачі можуть побачити колажі, асамбляжі (ассамбляж - техніка візуального мистецтва, споріднена колажу, її "фішка" - об'ємні деталі або цілі предмети, скомпоновані на площині як картина) і особисті фотографії режисера.

На кінофестивалі крім "Тіней забутих предків", в програму ретроспективи фільмів Параджанова увійшли ще три повнометражних картини: "Андрієш" - перший фільм, який зберігся, заснований на молдавській казці про хлопчика-пастуха, що отримав у подарунок чарівну сопілку; метафорична кінопритча "Саят Нова" - оригінальна режисерська версія фільму, раніше відомого публіці як "Колір граната"; і перша стрічка Параджанова після 15 років мовчання - "Легенда про Сурамську фортецю", крім того, короткометражні роботи режисера - незакінчений фільм "Київські фрески", етюд про творчість вірменського портретиста XIX століття "Акоп Овнатанян" і особистий погляд Параджанова на живописну спадщину грузинського художника-примітивіста XIX століття "Арабески на тему Піросмані". Крім того, глядачам ОМКФ-2013 представиться можливість переглянути документальний фільм актора Олександра Кайдановського "Маестро" ("Сталкер", "Свій серед чужих, чужий серед своїх"), присвячений Параджанову. Плівка довгий час вважалася зниклою, однак, єдину, не дуже якісну, її копію все ж вдалося розшукати кілька років тому.

Ретроспектива Параджанова пройде напередодні 2014 року - 90-й річниці з дня народження майстра кінематографа.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.