У Мексиці знайшли двотисячолітню піраміду. ФОТО

На сході Мексики, в штаті Веракрус, під час проведення будівельних робіт виявили стародавнє поселення з пірамідою.

На його території було знайдено 30 скелетів, а також руїни піраміди віком близько 2 тис. років, повідомляє Gazeta.ua.

У ході розкопок археологи з Національного музею історії та антропології знайшли кілька фігурок з глини, нефритові намистини, дзеркала та залишки тварин - собак, койотів, оленів, птахів і риб. Жителі поселення, ймовірно, "колекціонували" останки вимерлих доісторичних тварин, оскільки археологи знайшли скам'янілий зуб акули, що жила кілька мільйонів років тому і нагадувала мегалодонів.

Дослідники запевняють, що в поселенні жили в 1-7 ст. н.е.Про народ, що населяв цю територію, мало що відомо.

"Все що ми знаємо до цього моменту, - це 30 поховань, у двох з яких було виявлено дитячі скелети, - говорить археолог Альфредо Дельгадо. - Монументальні споруди рідко знаходять у Веракрусі. Але нам пощастило знайти піраміду".

Мексиканські вчені вважають, що піраміді близько 2 тис. років

За словами мексиканських археологів, знайдені в ході розкопок артефакти належать різним культурам. Деякі фігурки нагадують предмети, створені майя. Про це також свідчить і тип цегляної кладки. Разом з тим, фрагменти посуду схожі на кераміку з міста Теотіуакан.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.