Скандальний німецький серіал про Другу світову покажуть на українському телебаченні

Телеканал "Мега" закупив і планує до показу у серпні німецький серіал "Наші матері, наші батьки".

Прем'єра фільму, створеного німецьким каналом ZDF, відбулася у березні у Німеччині, його переглянуло близько 21 мільйона глядачів, повідомляє dusia.telekritika

Трьохсерійна кінострічка розповідає про важку долю п'ятьох німців - друзів, що пройшли через усі труднощі війни і втратили двох зі своєї компанії. Продюсер Ніко Хофманн сказав, що мета фільму - показати "інших" німців, якими вони були на початку війни, "наївних та морально бездоганних". 

Російські та польські дипломати негативно сприйняли фільм. Польський посол у Берліні Єжі Марганський направив керівництву телекомпанії ZDF лист протесту, у якому вказав, що фільм викликав у нього обурення. "Поляки, які переглянули фільм, сприйняли образ нашої країни та партизанського спротиву, показаний у стрічці, як украй несправедливий та необ'єктивний", - написав посол.

А російський МЗС направив послу ФРН у Москві лист, у якому підкреслив неприйняття фільму більшістю російських глядачів, які його переглянули. У листі також ішлося про "неприпустимість спроб ставити на одну дошку здійснені на території СРСР масові звірства гітлерівських військ та окремі ексцеси з боку радянських військовослужбовців, які суворо каралися нашим керівництвом".

Генеральний директор телеканалу "Мега" Олексій Мустафін упевнений, що фільм показувати потрібно - щоб зрозуміти та усвідомити іншу точку зору на події Другої світової війни. За його словами, канал орієнтується на аудиторію, яка цікавиться історією, і ця аудиторія достатньо зріла, щоб надати їй матеріал для роздумів.

"Я гадаю, що Польське громадське телебачення вчинило вірно, показавши фільм, який має настільки неоднозначні оцінки, адже щось обговорювати чи обурюватись можна лише після того, як подивишся, - сказав Мустафін. - Зрештою, фільм демонструє не стільки реальні, документальні факти, скільки те, як бачать ті події сучасні німці. Без сумнівів, у фільмі є внутрішня спроба самовиправдання через позицію "інші - не кращі за нас". Я не дотримуюсь таких уявлень про те, що відбувалося під час Другої світової - але така точка зору варта того, щоб звернути на неї увагу".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.