Львівський журнал-літопис міжвоєнних років виклали у мережі

Всі 109 номерів міжвоєнного журналу "Літопис Червоної Калини" (1929-1939 рр.) розмістили в Електронному архіві українського визвольного руху.

В Електронному архіві українського визвольного руху avr.org.ua у відкритому доступі розмістили всі 109 номерів міжвоєнного журналу "Літопис Червоної Калини", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Це історико-літературне щомісячне ілюстроване видання львівського видавництва "Червона Калина", яке виходило впродовж жовтня 1929 — липня 1939 року.

У журналі публікувалися матеріали про визвольну боротьбу 1917—1921 років, зокрема спогади учасників подій, фотографії, автобіографічні оповідання, документи, бібліографія, огляди книжок міжвоєнного періоду, тематичні вірші та прозові твори, некрологи.

"У цих журналах містяться сотні унікальних спогадів безпосередніх учасників перших визвольних змагань ХХ століття. Видання дотепер залишається головним часописом-джерелом свідчень українських вояків та старшин того часу. Сподіваюсь, що електронна версія допоможе десяткам і сотням дослідників, зекономить їхній час та розширить можливості", — говорить упорядник колекції, історик Юрій Юзич.

Повні комплекти перших випусків (1929—1932) вдалося відшукати в приватній колекції історика, академіка Сергія Білоконя. Решту видань (1933—1939) скопійовано з архівів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут зазначає, що публікація підбірки всіх номерів "Літопису Червоної Калини" є позитивним прикладом співпраці істориків та джерелознавців з Е-архівом: "Спільними зусиллями команди Е-архіву та дослідників минувшини україномовний сегмент Інтернету збагачується рідкісною та важкодоступною інформацією першоджерел. Історики та дослідники подекуди мають уже готові підбірки документів, ми ж надаємо технічну можливість для публікації їх у відкритому доступі"

Документи можна переглянути за посиланням.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.