Львівський журнал-літопис міжвоєнних років виклали у мережі

Всі 109 номерів міжвоєнного журналу "Літопис Червоної Калини" (1929-1939 рр.) розмістили в Електронному архіві українського визвольного руху.

В Електронному архіві українського визвольного руху avr.org.ua у відкритому доступі розмістили всі 109 номерів міжвоєнного журналу "Літопис Червоної Калини", повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Це історико-літературне щомісячне ілюстроване видання львівського видавництва "Червона Калина", яке виходило впродовж жовтня 1929 — липня 1939 року.

У журналі публікувалися матеріали про визвольну боротьбу 1917—1921 років, зокрема спогади учасників подій, фотографії, автобіографічні оповідання, документи, бібліографія, огляди книжок міжвоєнного періоду, тематичні вірші та прозові твори, некрологи.

"У цих журналах містяться сотні унікальних спогадів безпосередніх учасників перших визвольних змагань ХХ століття. Видання дотепер залишається головним часописом-джерелом свідчень українських вояків та старшин того часу. Сподіваюсь, що електронна версія допоможе десяткам і сотням дослідників, зекономить їхній час та розширить можливості", — говорить упорядник колекції, історик Юрій Юзич.

Повні комплекти перших випусків (1929—1932) вдалося відшукати в приватній колекції історика, академіка Сергія Білоконя. Решту видань (1933—1939) скопійовано з архівів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут зазначає, що публікація підбірки всіх номерів "Літопису Червоної Калини" є позитивним прикладом співпраці істориків та джерелознавців з Е-архівом: "Спільними зусиллями команди Е-архіву та дослідників минувшини україномовний сегмент Інтернету збагачується рідкісною та важкодоступною інформацією першоджерел. Історики та дослідники подекуди мають уже готові підбірки документів, ми ж надаємо технічну можливість для публікації їх у відкритому доступі"

Документи можна переглянути за посиланням.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.