Мати арештованого за пограбування музею спалила роботи Пікассо, Гогена і Моне

Мати одного з підозрюваних у пограбуванні музею Kunsthal у Роттердамі стверджує, що вона спалила всі викрадені її сином картини.

Про це повідомили правоохоронні органи Румунії, передає УНІАН

Як розповіла слідству Ольга Догару, мати підозрюваного Раду Догару, після арешту сина в січні 2013 року вона злякалася за нього і вирішила знищити всі докази. Спочатку вона закопала валізу з сімома викраденими картинами на кладовищі в селі Каракліу в Румунії. Через місяць, після того, як у селі почалися обшуки, вона викопала валізу і спалила її в пічці у себе вдома. 

У прокуратурі розповіли, що експерти з Національного музею історії Румунії аналізують попіл, знайдений у печі в будинку Ольги Догару. На аналізи, за словами слідчих, може знадобитися кілька місяців. У прокуратурі підкреслили, що будь-які висновки про долю картин можна буде зробити тільки після результатів експертизи. 

Пограбування музею Kunsthal в нідерландському Роттердамі сталося 16 жовтня 2012 близько третьої години ранку. Невідомі, потрапивши у музей через аварійний вихід, менш ніж за дві хвилини винесли сім картин. Це були роботи Пікассо, Гогена, Матісса, Люсьєна Фрейда, Мейєра де Хаана і дві - Клода Моне. 

Картини були виставлені на експозиції, що відкрилася в жовтні 2012 року і була приурочена до 20-річчя галереї. 

Експерти оцінюють загальну вартість викрадених картин в 100-200 мільйонів євро. 

Перші арешти у справі про пограбування музею відбулися в січні 2013 року в Румунії. Тоді були заарештовані троє чоловіків, які відмовилися визнавати свою провину. У тому ж місяці в будинку відомого в Румунії модельєра Каталіна Ботезату був затриманий його асистент. На початку березня в Роттердамі була арештована також румунка, яка є подругою одного з раніше затриманих чоловіків. Всі підозрювані не визнають своєї провини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.