В Англії знайшли рідкісний рукопис з твором Бокаччо

У бібліотеці Джона Райландса в Манчестері виявили рідкісний рукопис з твором італійського письменника епохи раннього Відродження Джованні Боккаччо.

Знайдений рукопис - переклад на французьку твору Боккаччо "Про долі шляхетних чоловіків і дам" (Des Cas des nobles hommes et femmes), повідомляє Gazeta.ua.

Твір був написаний латинською мовою приблизно у 1360 році, його оригінальна назва - De Casibus Virorum Illustrium. Переклад був виконаний в 1400 році французьким гуманістом Лораном де Премьєфе (Laurent de Premierfait).

У цьому творі Боккаччо зібрав 56 біографій історичних діячів і міфологічних персонажів, описавши історію їх підвищень і падінь. Твір носить повчальний характер, містить критику тиранії і мав служити своєрідним прикладом для політичних діячів.

Рукопис знайшла старший викладач італійської літератури Манчестерського університету Гуїда Армстронг. За її словами, цей манускрипт - мрія дослідника, оскільки він абсолютно не вивчений. Про його існування знали кілька бібліотечних кураторів. Співробітники бібліотеки встановили, що в книжковому зібранні він перебував з 1963 року, після того як його купили у паризького торговця книжками. Однак рукопис не включили в каталог.

Лоран де Премьєфе два рази перекладав "Про долі шляхетних чоловіків і дам" - в 1400-му і 1409-му. Відомо про існування лише декількох копій першого варіанту перекладу. Одна, зокрема, зберігається в Національній бібліотеці Франції.

Знайдений рукопис оцифрують і викладуть в мережу. Таким чином бібліотека Джона Райландса відсвяткує 700-річчя з дня народження автора "Декамерона".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.