Спецпроект

В Швеції будується перший музей-діорама на місці битви 1719 року

Музей буде називатися "гаванським" - Hamnmuseum - і будується він в стокгольмському передмісті Накка / Nacka. Готовий музей буде до початку нового 2014 року, а урочисте його відкриття для відвідувачів планується на квітень.

Про це повідомляє sverigesradio.se.

"Ідея музею виникла після 3-х літніх археологічних розкопок", - розповідає Ларс Гуннар Нільссон, ініціатор музею і з творець фільму, який буде показаний в цьому музеї, - "Протягом 6 навчальних семестрів велися розкопки в місці, яке було визначено в якості місця битви при Стекеті / Stäket на острові Лісовому / Skogsö, битви 1719. Археологи відкопали близько 1400 предметів. Більшість XVIII століття, але траплялися і знахідки XV століття, епохи вікінгів і навіть IV століття. Тому, в комуні Накка вирішили відкрити там музей".

Такі музеї - музеї одного бою або однієї битви - є в інших країнах, але в Швеції - це перший музей такого роду.

Дані про число учасників битви в історичній літературі дуже різні, але спираючись на найбільш достовірні джерела можна сказати, що близько 3600 солдатів або 6 батальйонів було з російської сторони, а зі шведської приблизно 700 осіб. Планувалося надіслати для оборони Стокгольма 1200 солдатів, але встигли до висадки російських тільки 700, уточнює Ларс Гуннар Нільссон. Про цю битву і піде мова в музеї. Там буде демонструватися і фільм.

"Ми знімаємо фільм-реконструкцію битви при Стекеті. Епізодів цієї битви. Мова в музеї буде йти про російські набіги початку XVIII століття, не тільки при Стекеті, але і по всьому шведському узбережжю. Це відвідувач побачить в експозиції музею, яка веде нас від 70-х років XX століття назад до 1719. Потім ви входите в круглу кімнату, де півколом розташований екран. Відвідувачі дивляться фільм, перебуваючи так би мовити в "медіа-циліндрі. Фільм тривалістю в 7-10 хвилин, і на його початку ми знаходимося в сучасності, в районі, де вулиці між будинками можуть називатися "Батальна", наприклад, хоча кругом вілли з садками, цілком ідилічна картинка. Але поступово в неї проступають кадри з минулого. Спочатку дифузні, розмиті картинки, стають чіткіше і нас - відвідувачів музею - вони переносять в 1719-й рік, коли на цьому березі висадилися російські солдати галерного флоту: перед нами зовсім інший ландшафт - гарячі поля, розбиті стволи дерев, до неба піднімається дим згарищ , йде підготовка до сутички" - розповідає автор фільму, Крістіан Арнет.

Серед експонатів майбутнього музею багато російського: російські кулі, пряжки, гудзики, залишки рушниць, частини кінної упряжі. А в 2015 році Збройна палата Королівського палацу в Стокгольмі вже пообіцяла дати в експозицію шлюп Петра Великого, який був зроблений в Голландії.

Музей задуманий, як відкритий для всіх, як інтерактивний і сучасний, хоча в основі експозиції лежать археологічні знахідки з місця подій 300-річної давнини. Музей по-шведськи називається Hamnmuseum, тобто Гаванський, розташований у Гавані. Відкриється він навесні 2014 року.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.