Спецпроект

В Швеції будується перший музей-діорама на місці битви 1719 року

Музей буде називатися "гаванським" - Hamnmuseum - і будується він в стокгольмському передмісті Накка / Nacka. Готовий музей буде до початку нового 2014 року, а урочисте його відкриття для відвідувачів планується на квітень.

Про це повідомляє sverigesradio.se.

"Ідея музею виникла після 3-х літніх археологічних розкопок", - розповідає Ларс Гуннар Нільссон, ініціатор музею і з творець фільму, який буде показаний в цьому музеї, - "Протягом 6 навчальних семестрів велися розкопки в місці, яке було визначено в якості місця битви при Стекеті / Stäket на острові Лісовому / Skogsö, битви 1719. Археологи відкопали близько 1400 предметів. Більшість XVIII століття, але траплялися і знахідки XV століття, епохи вікінгів і навіть IV століття. Тому, в комуні Накка вирішили відкрити там музей".

Такі музеї - музеї одного бою або однієї битви - є в інших країнах, але в Швеції - це перший музей такого роду.

Дані про число учасників битви в історичній літературі дуже різні, але спираючись на найбільш достовірні джерела можна сказати, що близько 3600 солдатів або 6 батальйонів було з російської сторони, а зі шведської приблизно 700 осіб. Планувалося надіслати для оборони Стокгольма 1200 солдатів, але встигли до висадки російських тільки 700, уточнює Ларс Гуннар Нільссон. Про цю битву і піде мова в музеї. Там буде демонструватися і фільм.

"Ми знімаємо фільм-реконструкцію битви при Стекеті. Епізодів цієї битви. Мова в музеї буде йти про російські набіги початку XVIII століття, не тільки при Стекеті, але і по всьому шведському узбережжю. Це відвідувач побачить в експозиції музею, яка веде нас від 70-х років XX століття назад до 1719. Потім ви входите в круглу кімнату, де півколом розташований екран. Відвідувачі дивляться фільм, перебуваючи так би мовити в "медіа-циліндрі. Фільм тривалістю в 7-10 хвилин, і на його початку ми знаходимося в сучасності, в районі, де вулиці між будинками можуть називатися "Батальна", наприклад, хоча кругом вілли з садками, цілком ідилічна картинка. Але поступово в неї проступають кадри з минулого. Спочатку дифузні, розмиті картинки, стають чіткіше і нас - відвідувачів музею - вони переносять в 1719-й рік, коли на цьому березі висадилися російські солдати галерного флоту: перед нами зовсім інший ландшафт - гарячі поля, розбиті стволи дерев, до неба піднімається дим згарищ , йде підготовка до сутички" - розповідає автор фільму, Крістіан Арнет.

Серед експонатів майбутнього музею багато російського: російські кулі, пряжки, гудзики, залишки рушниць, частини кінної упряжі. А в 2015 році Збройна палата Королівського палацу в Стокгольмі вже пообіцяла дати в експозицію шлюп Петра Великого, який був зроблений в Голландії.

Музей задуманий, як відкритий для всіх, як інтерактивний і сучасний, хоча в основі експозиції лежать археологічні знахідки з місця подій 300-річної давнини. Музей по-шведськи називається Hamnmuseum, тобто Гаванський, розташований у Гавані. Відкриється він навесні 2014 року.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.