Спецпроект

В Музеї рибалок у Севастополі знову поповнення

На честь Дня рибалки в Севастопольському музеї історії і розвитку рибної промисловості півдня України, розташованому в Українському культурно-інформаційному центрі, виставлені нові експонати. Виставки Музею рибалок поповнились фотографіями, марками та документами, які належали головному інженеру Севастопольського управління океанічного рибальства, а потім заступнику начальника Управління з капітального будівництва Олександру Сигаєву.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під керівництвом Олександра Сігаєва будувався Палац культури рибалок - тепер Український культурно-інформаційний центр, кінотеатр "Океан", школа № 32 і безліч інших значущих для міста, а особливо для району Камишової бухти об'єктів. Для Палацу культури рибалок він замовив унікальну люстру з кришталю і опалового скла, яка і понині прикрашає УКІЦ. Олександр Сігаєв пройшов усю Велику Вітчизняну війну, отримав Орден Червоної Зірки. Воював у 1943-1944 році у складі Вітебської дивізії, був поранений, перебував у госпіталі.

Музей рибалок лише два місяці тому вже поповнював свою експозицію понад 200 предметами і фотографіями, принесеними ветеранами рибної промисловості та їхніми родичами.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.