Французи створять "психологічний бар'єр" довкола одеського пам'ятника Дюку

Французьке посольство профінансує створення орогожі довкола одеського пам'ятника Дюку Рішельє.

Про це заявив начальник муніципального управління охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін, повідомляє Думская.

За його словами, французьке посольство планує виділити частину коштів на відновлення декоративної огорожі, оскільки Рішельє був не тільки російським, але й французьким державним діячем. Він був міністром закордонних справ, а також главою уряду Франції в епоху Реставрації.

Огорожа складатиметься з чавунних стовпчиків, між якими протягнуть ланцюг. І стовпи, стилізовані під казенну частину старовинних гармат, і ланцюг до останньої - "гурвіцевської" - реконструкції стояли на Приморському бульварі. Вони відокремлювали проїжджу частину від пішохідної зони.

"Це буде цілком автентична конструкція з деталей, які десятиліттями були елементами благоустрою бульвару", - сказав Андрій Шелюгін.

На питання, яким чином невисока огорожа збереже пам'ятник від вандалів, начальник управління пояснив, що, безумовно, одним ланцюгом менталітет одеситів і гостей міста не виправити:

"Огорожа стане, в першу чергу, психологічним бар'єром", - сказав він. Крім ланцюга, буде встановлено табличку, яка нагадуватиме публіці, що пам'ятник є національним надбанням і охороняється державою.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.