На Житомирщині врятували від мародерів залишки радянського танку Т-34

11 липня поблизу селища Корнин Житомирської області пошуковці ВГО "Союз "Народна пам’ять" спільно з Київським клубом "Червона Зірка" провели  роботи з підняття залишків радянського танку Т-34/76, знищеного ворожими військами у 1943-му році.

Виявлену на Житомирщині знахідку пошуковці врятували від мародерів, які планували здати унікальний експонат воєнного часу на металобрух, повідомляє прес-служба ВГО "Союз Народна пам’ять".

Тепер експонат буде передано до фонду Національного військово-історичного музею Міністерства Оборони України.

 

"Пошукова робота триватиме, адже є необхідність детальніше обстежити територію, з’ясувати  обставини знищення танку, встановити його номер, і звичайно, - долю його екіпажу,  -  повідомив голова правління ВГО "Союз "Народна пам'ять" Ярослав Жилкін. - На сьогодні мало що відомо про екіпаж танку. Місцеві жителі, яких ми опитали, окреслили загальну картину тих подій. Однак для достовірного встановлення даних про бійців буде проводитися робота з документами в Центральному  архіві Міноборони Росії".

За розповідями старожилів селища Корнин,  приблизно в листопаді-грудні 1943-го року в село прорвалися три радянські танки. Раптово налетіла ворожа авіація, яка згодом пошкодила танки. Один із них під час маневру потрапив у трясовину і був знищений ворогом.

 

На щастя,  через 70 років пошуковцям вдалося врятувати його частину від рук шукачів металу, і вчасно вжити відповідних заходів завдяки співпраці з МВС.  

За словами начальника Національного військово-історичного музею Владислава Таранця, правоохоронцям не завжди вдається врятувати подібні об’єкти від чорних археологів. Та й державний механізм з попередження подібної незаконної діяльності ще недостатньо розроблений.

"Такі  об’єкти, як танк, – це по суті воєнні поховання, - каже Таранець. - Можливо, екіпаж, що перебував у танку, там і загинув. У цьому сенсі такий експонат безцінний, адже він несе енергетику того часу. І хоч подібні об’єкти культурної спадщини нерідко й перебувають на приватній території, однак вони охороняються державою".

 

"Хотілося б, щоб люди розуміли просту річ: не можна ставитися до всього в грошовому еквіваленті, - переконаний Я.Жилкін, - Що ж ми будемо розказувати нашим дітям? Що покажемо в музеях наступним поколінням?.. Не знищення, а збереження історичної пам’яті  є завданням кожного покоління".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.