Спецпроект

На вокзалі Праги буде створено Музей депортованих євреїв

Муніципалітет столиці Чехії ухвалив рішення створити на діючій залізничній станції Прага-Бубнов "Музей депортованих євреїв".

Про це пише jn.com.ua.

Йдеться про вокзал, в будівлю якого в роки Голокосту зганялися євреї напередодні депортації до таборів смерті (насамперед, у Аушвіц-Біркенау).

Як йдеться в повідомленні радіостанції "Коль Ісраель", будівництво музею має завершитися за чотири роки, проте вже зараз на стінах вокзалу з'явилися таблиці з іменами кількох сотень євреїв, для яких "Прага-Бубнов" стала місцем відправлення "поїздів смерті".

Всього з цієї станції в табори знищення були відправлені близько 45 тисяч "​​расово неповноцінних" жителів Праги та інших міст колишньої Чехословаччини, в тому числі три сестри відомого письменника Франца-Аншель Кафки.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.