На Одещині збирають кошти на пам'ятник прем'єр-міністру Придністров'я. ФОТО

Товариство "Одеса-Тирасполь" оголосило про збір коштів на встановлення пам'ятника новопризначеному прем'єр-міністру невизнаної держави Тетяні Туранській.

Про це "Думській" повідомив президент організації Микола Мунтян.

За його словами, прижиттєвий пам'ятник буде встановлено на малій батьківщині придністровського прем'єра - у Білгород-Дністровському.

"Думаю, це буде або маленький бюстик, або меморіальна дошка, - зазначив Мунтян. - Що стосується доцільності самої нашої ініціативи, то вона очевидна. Пані Туранська є найбільш високопоставленим уродженцем Аккермана за всю його історію, ще жоден білгородець не ставав керівником уряду".

Тетяна Туранська

Тетяна Туранська народилася в 1972 році в Білгороді-Дністровському Одеської області УРСР. У 1995 році закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз в промисловості". Тоді ж переїхала в Придністров'я.

Працювала у податковій інспекції Рибниці, заступником і головою держадміністрації Рибницького району, віце-прем'єром ПМР. Днями парламент самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки затвердив Туранську на посаді прем'єра.

До слова, зараз придністровський уряд є "найжіночішим" у Східній Європі: з дев'яти міністрів - тільки троє чоловіків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Молдова"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.