На Одещині збирають кошти на пам'ятник прем'єр-міністру Придністров'я. ФОТО

Товариство "Одеса-Тирасполь" оголосило про збір коштів на встановлення пам'ятника новопризначеному прем'єр-міністру невизнаної держави Тетяні Туранській.

Про це "Думській" повідомив президент організації Микола Мунтян.

За його словами, прижиттєвий пам'ятник буде встановлено на малій батьківщині придністровського прем'єра - у Білгород-Дністровському.

"Думаю, це буде або маленький бюстик, або меморіальна дошка, - зазначив Мунтян. - Що стосується доцільності самої нашої ініціативи, то вона очевидна. Пані Туранська є найбільш високопоставленим уродженцем Аккермана за всю його історію, ще жоден білгородець не ставав керівником уряду".

Тетяна Туранська

Тетяна Туранська народилася в 1972 році в Білгороді-Дністровському Одеської області УРСР. У 1995 році закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз в промисловості". Тоді ж переїхала в Придністров'я.

Працювала у податковій інспекції Рибниці, заступником і головою держадміністрації Рибницького району, віце-прем'єром ПМР. Днями парламент самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки затвердив Туранську на посаді прем'єра.

До слова, зараз придністровський уряд є "найжіночішим" у Східній Європі: з дев'яти міністрів - тільки троє чоловіків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Молдова"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.