Спецпроект

Музей фонтанної справи відкрився в Петергофі

Урочисте відкриття музею фонтанної справи відбулось у п'ятницю, 12 липня, у східній галереї великого петергофського палацу державного музею-заповідника (ДМЗ) "Петергоф".

Про це пише ria.ru.

Для широкої публіки музей відкриє двері в суботу, 13 липня.

"До цього моменту були зібрані лише експонати для музею фонтанної справи, але не було окремого приміщення. Він був "внутрішнім" і туди водили тільки дитячі екскурсії", - сказала генеральний директор ДМЗ "Петергоф" Олена Кальницька. Вона розповіла, що експозиція нового музею знайомить відвідувачів з історією створення, розвитку та функціонування Петергофської фонтанної системи, розповідає про художній вигляд фонтанів, їх творців і подробиці спорудження.

"Тут представлені унікальні експонати - чавунні труби XVIII століття, інструменти фонтанщіков, фрагменти фонтанів "Парасолька" і "Фаворитний", - сказала Кальницька.

Поряд з класичним експонуванням музейних предметів у музеї використані інноваційні технології: інтерактивне відео та мультимедійні зони. "На екранах плазмових панелей можна побачити рідкісні креслення, архівні фотографії палаців і фонтанів Петергофа, кошториси та малюнки", - сказала вона.

Кальницька зазначила, що поєднання музейних експонатів, відео та графічного матеріалу при відповідному звуковому і світловому супроводі створить у відвідувачів повноцінну картину Петергофської фонтанної системи.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.