Спецпроект

Музей фонтанної справи відкрився в Петергофі

Урочисте відкриття музею фонтанної справи відбулось у п'ятницю, 12 липня, у східній галереї великого петергофського палацу державного музею-заповідника (ДМЗ) "Петергоф".

Про це пише ria.ru.

Для широкої публіки музей відкриє двері в суботу, 13 липня.

"До цього моменту були зібрані лише експонати для музею фонтанної справи, але не було окремого приміщення. Він був "внутрішнім" і туди водили тільки дитячі екскурсії", - сказала генеральний директор ДМЗ "Петергоф" Олена Кальницька. Вона розповіла, що експозиція нового музею знайомить відвідувачів з історією створення, розвитку та функціонування Петергофської фонтанної системи, розповідає про художній вигляд фонтанів, їх творців і подробиці спорудження.

"Тут представлені унікальні експонати - чавунні труби XVIII століття, інструменти фонтанщіков, фрагменти фонтанів "Парасолька" і "Фаворитний", - сказала Кальницька.

Поряд з класичним експонуванням музейних предметів у музеї використані інноваційні технології: інтерактивне відео та мультимедійні зони. "На екранах плазмових панелей можна побачити рідкісні креслення, архівні фотографії палаців і фонтанів Петергофа, кошториси та малюнки", - сказала вона.

Кальницька зазначила, що поєднання музейних експонатів, відео та графічного матеріалу при відповідному звуковому і світловому супроводі створить у відвідувачів повноцінну картину Петергофської фонтанної системи.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.