Спецпроект

Музей фонтанної справи відкрився в Петергофі

Урочисте відкриття музею фонтанної справи відбулось у п'ятницю, 12 липня, у східній галереї великого петергофського палацу державного музею-заповідника (ДМЗ) "Петергоф".

Про це пише ria.ru.

Для широкої публіки музей відкриє двері в суботу, 13 липня.

"До цього моменту були зібрані лише експонати для музею фонтанної справи, але не було окремого приміщення. Він був "внутрішнім" і туди водили тільки дитячі екскурсії", - сказала генеральний директор ДМЗ "Петергоф" Олена Кальницька. Вона розповіла, що експозиція нового музею знайомить відвідувачів з історією створення, розвитку та функціонування Петергофської фонтанної системи, розповідає про художній вигляд фонтанів, їх творців і подробиці спорудження.

"Тут представлені унікальні експонати - чавунні труби XVIII століття, інструменти фонтанщіков, фрагменти фонтанів "Парасолька" і "Фаворитний", - сказала Кальницька.

Поряд з класичним експонуванням музейних предметів у музеї використані інноваційні технології: інтерактивне відео та мультимедійні зони. "На екранах плазмових панелей можна побачити рідкісні креслення, архівні фотографії палаців і фонтанів Петергофа, кошториси та малюнки", - сказала вона.

Кальницька зазначила, що поєднання музейних експонатів, відео та графічного матеріалу при відповідному звуковому і світловому супроводі створить у відвідувачів повноцінну картину Петергофської фонтанної системи.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.