Спецпроект

Предмети християнського культу презентували в музеї імені В. Тарновського

5 липня 2013 р. у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського (Вал) відкрилася виставка «Ab ovo. Предмети християнського культу X–XIII століть у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського», підготовлена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На виставці представлені 70 предметів християнського культу із зібрання українських старожитностей Василя Тарновського та з розкопок і розвідок чернігівських археологів кінця ХІХ – початку ХХІ століть на Чернігівщині.  
Найбільш цікавими є візантійські хрести-енколпіони X–XII ст. Енколпіон (у перекладі з грецької "на грудях") – складений двостулковий хрест-релікварій, призначений для зберігання часточок мощей, Хресного Древа або вторинних реліквій. Зазвичай їх носили поверх одягу. Спочатку енколпіони завозилися з Візантії, але вже з XII ст. поширюється серійне виробництво давньоруських натільних хрестиків та енколпіонів, іконок та амулетів-змійовиків. Для виготовлення хрестів-мощовиків використовували тільки метал, переважно мідний сплав.

Натільні хрестики, репрезентовані на виставці, виготовлені не лише з металу, але й з каменю, кістки та стінки фаянсової посудини.

Привертають увагу іконки – свинцева (Богоматір з немовлям) ХІІ ст. та кам’яна різьблена (Гроб Господній) ХІІІ ст.

Окрім того, експонуються ручні кадильниці-кацеї та лампадка, які використовувалися у церквах та вдома.
Виставка працюватиме до кінця жовтня.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.