Спецпроект

В Криму стартував виставковий проект "Караван старожитностей"

У Феодосійському музеї старожитностей (найстарішому міському музеї України, заснованому в 1811 році) стартував виставковий проект "Караван старожитностей". З 5 липня по 6 вересня 2013 року в музеї послідовно пройдуть 9 "виставок одного експоната" з фондової колекції музею. У ході проекту відвідувачі музею зможуть познайомитися з експонатами, які не представлені в основній експозиції музею старожитностей.

Про це пише prostir.museum.

Під час презентації був озвучений перелік перших виставок проекту "Караван старожитностей" у Феодосійському музеї старожитностей: У перший місяць проекту, в липні 2013 року, відвідувачам музею будуть представлені унікальні книги відгуків відвідувачів музею та раритетні книжкові видання XIX століття з фондів музею.

5 липня-12 липня. "Книги відгуків Феодосійського музею старожитностей" кінця XIX - початку ХХ століття ".

13 липня-19 липня. "Старожитності Босфору Кіммерійського" (1854-го року видання) ".

20 липня-26 липня. "Історія генуезьких поселень в Криму" Н.Н.Мурзакевіча (1837-го року видання) ".

27 липня-2 серпня. "Патерик Печерський" (1803-го року видання) ". Виставка приурочена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

"Караван старожитностей" у Феодосійському музеї старожитностей відкрився виставкою "Книги відгуків панів відвідувачів Феодосійського музею старовини кінця XIX - початку ХХ століття" .. Дана виставка буде експонуватися в музеї з 5-го по 12-е липня 2013 року. На ній будуть представлені унікальні експонати фондової колекції Феодосійського музею старовини - книги відгуків 1874-1884 рр.., 1902-1909 рр.. і 1909-1924 рр.. Відвідувачі виставки зможуть, також, побачити автографи композитора Модеста Мусоргського, поета і художника Максиміліана Волошина, Марини та Анастасії Цвєтаєвих.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.