Спецпроект

Під Києвом музеєфікували черговий бетонний дот. ФОТО

На довгочасній вогневій точці (ДОТ) №178 відбудеться відкриття чергового об'єкта музейного комплексу "Київський укріплений район - Пояс Слави".

Це п'ятий ДОТ, перетворений ентузіастами на музей, повідомляють організатори заходу.

Музейний комплекс створено в рамках проекту "Пояс Слави" Київського міського історико-патріотичного клубу "Пошук" за участю спеціалізованого комунального підприємства "Меморіал" Києво-Святошинської районної ради.

Час і місце заходу: 11 липня 2013 року об 11:00. Село Віта-Поштова Києво-Святошинського району (Київська область).

Фото: kiur.io.ua

Створення музею підтримали районна рада і РДА, а також сільська рада Віти-Поштової.

Дот №178 - одна з ключових точок захисту столиці України на Одеській трасі. Саме він затримав німецькі війська при прориві в районі села Віта-Поштова.

Довгочасні фортифікаційні споруди батальйонного району оборони "Крим" Київського Укріпленого Району були побудовані у 1930 році. Головне завдання БРО "Крим" - оборона шосе Київ-Васильків, мосту через річку Віта та підходів до нього.

 БРО "Крим" на карті

Під час оборони Києва тут боронилися бійці четвертої роти 28-ого окремого кулеметного батальйона під командуванням капітана Кипаренка І.Е.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.