Унікальні археологічні знахідки Криму їдуть у Німеччину. ФОТО

3 липня у місті Бонн (Німеччина) відкриється виставка "Крим. Золотий півострів у Чорному морі".

Про це ІП повідомила прес-служба Мінкульту.

Експозицію виставки складають експонати з шести українських музеїв: Музей історичних коштовностей України – філія Національного музею історії України, Національний заповідник Херсонес Таврійський (спадщина ЮНЕСКО), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Керченський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди та Одеський археологічний музей.

 Фото надані прес-службою Мінкульту

Більше двох тисяч унікальних експонатів вперше експонуватимуться за межами України.

Серед них археологічні знахідки - зразки грецької архітектури, китайські скриньки, сарматське золото, римські монети, єгипетські скарабеї, прикраси гунів та готів, датовані з 5 століття до н.е. до 5 століття н.е., знайдені на території південної України та Криму.

 

Метою виставки є демонстрація переплетення двох культур, злиття східної і західної цивілізацій на одній території України.

 

Ідея виставки виникла на етапі спільних українсько-німецьких археологічних робіт та наукових досліджень. Ініціатором проведення виставки виступила Німеччина.

 

Виставка проходитиме під патронатом Прем’єр-міністра федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія Ханнелоре Крафт та експонуватиметься у Боннському Краєзнавчому музеї з 4 липня 2013 року по 19 січня 2014 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Музеї"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.