Спецпроект

Найбільший московський музей очолила уродженка Одеси

Директором Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві стала уродженка Одеси Марина Лошак.

Про це пише timer.od.ua.

Останнім часом Марина Лошак обіймала посаду арт-директора московського музейно-виставкового об'єднання "Манеж". Також вона керувала Московським центром мистецтв на Неглинній і столичною Tatintsian Gallery, заснованої нью-йоркським галеристом Гарі Татінцяном. Вона також була співзасновницею московської галереї "Роза Азора" і куратором вінтажного бутіка Brocade.

Марина Лошак народилася в Одесі в 1955-му році. Закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю "Класична філологія". До 1986 року працювала в Одеському державному літературному музеї.

Марина Лошак

Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна - один з найбільших і значних російських музеїв європейського і світового мистецтва. Колекція музею налічує понад 560 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, творів прикладного мистецтва, пам'яток археології та нумізматики, художньої фотографії. У тому числі в колекції музею полотна Ренуара, Ван Гога, Моне, Дега, Сезанна, Матісса, Пікассо та інших найвідоміших живописців.

До останнього часу музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна очолювала Ірина Антонова, яка була директором музею з 1961 року.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.