У КИЄВІ ЗГОРІЛА САДИБА МУРАШКА. Фото

У Шевченківському районі столиці на вул. Мала Житомирська, 14 сталася пожежа в чотириповерховому нежитловому будинку, відомому як садиба Мурашка.

Про це повідомляє TVi із посиланням на прес–службу ДержНС в Києві.

Пожежа виникла близько 3:00 ночі п'ятниці 28 червня. О 5 годині ранку пожежу ліквідували.

Жертв і потерпілих немає. Вогнем частково пошкоджено перекриття з 2 по 4 поверхи і знищено дах будинку. Причина пожежі встановлюється. 

Садиба Мурашка до пожежі. Фото: ФБ Ігоря Луценка

"Садиба Мурашка, за яку рішуче боролись кияни, згоріла сьогодні вночі, - повідомив депутат ВР Олександр Бригинець. - Ми відбили її у приватних власників, які нищили її і передали місту. І ось за майже два роки, коли садиба стала знов муніципальною, Попов і його прихвостні показали себе у всій красі. Мрія влади здійснилася – садиба згоріла. Згоріла, як завжди, у свята, як завжди вночі.... Випадковість? Можливо. Але хто в неї повірить?"

Фото: ФБ Ольги Навроцької

У квітні 2013 року повідомлялося про наміри національного заповідника "Софія Київська" зробити у садибі Мурашка музей.

 Після пожежі

Садиба Мурашка - будинки кінця ХІХ ст., у яких жив та працював відомий художник Олександр Мурашко, внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є пам’ятками історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

Нагадаємо, у 2007 році КМДА продала історичну будівлю приватній компанії "Пантеон-Інвест". За позовами прокуратури Києва історичні пам’ятки були повернені столичній громаді в травні 2012 року. Технічний стан будівель садиби значно погіршився за час перебування об’єктів у приватній власності.

Дивіться також:

Екскурсія з Михайлом Кальницьким садибою Мурашка. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Інші матеріали за темою "Забудова"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.