Спецпроект

У Дніпропетровську відкриють Музей фортифікації Другої світової

У Дніпропетровську приступили до створення унікального музею фортифікації під відкритим небом, аналогів якому немає в Україні.

Про це пише delfi.ua.

Об'єкт з'явиться в 2014 році. Його відкриття приурочать до 70-річчя битви за Дніпро.

Експозиція музею з максимальною точністю відтворить ділянку лінії фронту, що проходила по Дніпропетровській області у 1943 році.

Музей складатиметься з чотирьох основних частин. Перша частина буде представлена ​​мережею фортифікаційних споруд під відкритим небом (окопів, бліндажів, капонірів, мінометних осередків, кулеметних точок).

Друга частина - каплиця Пам'яті загиблих воїнів, партизанів і підпільників. Поруч з нею встановлять меморіальні плити зі списками основних частин і з'єднань, які брали участь у обороні і звільненні Дніпропетровщини.

Також проект передбачає обладнання головного залу, в якому розміститься експозиція з предметів побуту, нагород, документів, зброї і техніки часів 2-ї світової війни. Тут же розташується діорама в масштабі 1:35 з фрагментами танкової битви за регіон.

Крім цього, на території музею з'явиться кінотеатр-лекторій, де будуть регулярно проводитися семінари, презентації, виставки.

У планах авторів проекту влаштовувати в музеї реконструкції бойових дій із застосуванням візуальних і звукових спецефектів.

Загальна площа об'єкта складе близько двох гектарів. До теперішнього часу вже створено макет музею масштабом 1:80.

Щоб ознайомити городян з майбутнім спорудженням та нагадати їм про події воєнних років 25 жовтня 2013 в парку Леніна буде відкрита виставка Музею фортифікації, а також проведена масштабна реконструкція Битви за Дніпро. Очікується, що в "битві" буде задіяно понад 500 представників з України, Росії та інших країн.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.