Спецпроект

В Росії хочуть музей актора Золотухіна

Творча майстерня архітектора Анісіфорова веде роботу над проектуванням двох об'єктів у селі Бистрий Істок. Це меморіальний комплекс пам'яті Валерія Золотухіна і музей.

Про це пише brl.mk.ru.

У 2014 році розпочнеться будівництво меморіального комплексу та музею імені народного артиста Росії Валерія Золотухіна. Розміститься музей у його рідному Алтайському селі Бистрий Істок.

"Зараз ми знаходимося на самому початковому, концептуальному етапі. Продумуємо загальну ідею. З крайової і районної адміністраціями шукаємо найбільш підходяще місце для цих об'єктів ", - розповів керівник майстерні Петро Анісіфоров.

Відзначимо, що будівництво меморіального комплексу та музею намічено на 2014-2016 роки.

Актор і режисер Валерій Золотухін помер в Москві на 72 році життя.

В. Золотухін народився 21 червня 1941 року в селі Бистрий Істок Алтайського краю. У 1963 році закінчив ГІТІС. З 1964 року служив у Театрі на Таганці, де грав провідні ролі. Багато знімався в кіно, найбільшу популярність йому принесли такі фільми, як "Хазяїн тайги", "Бумбараш", "Пропажа свідка", "Розповідь про те, як цар Петро арапа женив".

Після відходу директора і художнього керівника Театру на Таганці Юрія Любимова з театру В. Золотухін був призначений директором з функціями художнього керівника театру, чим і займався до смерті.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.