Львівські депутати взялися перенести прах Коновальця в Україну. ФОТО

Львівські депутати проголосували за створення організаційного комітету із питань увічнення пам'яті та перенесення з Нідерландів в Україну праху першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Таке рішення прийняте 25 червня під час засідання сесії Львівської обласної ради, повідомляє урядова агенція "Укрінформ".

Як відомо, у 2010 році на Личаківському цвинтарі Львова перепоховано прах провідних діячів Організації українських націоналістів (демократичної фракції ОУН, так званих "двійкарів") Лева і Дарії Ребетів, які раніше були поховані у Мюнхені.

Тоді ж висловлювалися ідеї перепоховати в Україні і лідера ОУН (революційної) Степана Бандеру, але його онук порадив українцям більше думати про сучасну політику, а не про історію.

Євген Коновалець - полковник Армії УНР, голова Української військової організації, один із лідерів політичного руху українців в еміграції, перший керівник Організації українських націоналістів (1929 рік).

 Литовський паспорт Євгена Коновальця (1929 рік)

Загинув у 1938 році у Роттердамі в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР.

Могила Євгена Коновальця у Роттердамі. Фото: Олеся ІСАЮК

Похований на цвинтарі Кроссвейк в Роттердамі, однак там закінчується термін оренди місця, де поховано прах голови проводу українських націоналістів, тому постало питання про перенесення його в Україну.

Дивіться також:

Мандрівка до Полковника. Як убитий і де похований Коновалець. ФОТО

У Литві відкрили пам'ятний знак Коновальцю. ФОТО

Євген Коновалець і наша доба. До 120-річчя з дня народження

Спочатку Межигіря, а перепоховання Бандери - згодом

Поховання видатних українців у світі. Хто і де? ФОТО

Інші матеріали за темою "Коновалець"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.