Спецпроект

Будинок-музей Цвєтаєвої відкрився після реставрації

У підмосковному Королеві (Болшево) відкрився меморіальний будинок-музей Марини Цвєтаєвої, що знаходився на ремонті близько року.

Про це пише facenews.ua.

Реставрацію будинку-музею було розпочато в серпні 2012 року. З муніципального та обласного бюджетів на ці роботи було виділено 31 мільйон рублів.

Також було заново облаштовано сквер, де гуляла поетеса. "Зовсім недавно все облаштували - викорчували сухі дерева, виклали доріжки, поставили лавочки", - розповіла місцева мешканка, зазначивши, що ще нещодавно тут була занедбана територія.

У березня 2013 року підмосковна влада на вимогу мешканців зменшила поверховість висотного будинку, який будували по сусідству зі сквером Цвєтаєвої - з 22 до 17 поверхів.

Марина Цвєтаєва жила в Королеві (на дачі НКВС у Болшево) п'ять місяців - з червня по листопад 1939 року відразу після повернення з еміграції. У цей період було заарештовано її чоловіка, Сергія Ефрона і дочку Аріадну, після чого поетеса з'їхала з дачі. З початком Другої Світової війни Цвєтаєва поїхала з сином Георгієм в евакуацію і 31 серпня 1941 покінчила з собою. У передсмертній записці синові Цвєтаєва попросила вибачення за свій вчинок, пояснивши, що "важко хвора", "потрапила в глухий кут" і "більше не могла жити".

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.