СОФІЮ І ЛАВРУ ЗАЛИШИЛИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ

Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити у списку Світової спадщини Києво-Печерську Лавру і національний заповідник "Софія Київська".

Таке рішення було прийнято на засіданні комітету в Камбоджі в рамках 37-ї сесії ЮНЕСКО, повідомляє Інтерфакс із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Я хотів би привітати вас і українську громадськість з тим, що на сьогоднішній день це питання знято і на найближчій сесії, і дай Боже, навіки, більше це питання ніколи підніматися не буде", - сказав міністр.

Новохатько зазначив, що під час голосування на засіданні комітету з критикою України активно виступали представники Німеччини та Швейцарії. Водночас Україну підтримали такі країни, як Росія, Японія, Алжир та ін.

Міністр підкреслив, що після сьогоднішнього голосування це питання остаточно знято з порядку денного засідань ЮНЕСКО.

Разом з тим українська делегація очікує позитивних результатів у ході голосування про можливість включення до списку Світової спадщини Херсонесу і дерев'яних церков Карпатського регіону.

Як відомо, Національному заповіднику "Софія Київська" і "Києво-Печерській Лаврі" загрожувало виключення зі списку ЮНЕСКО у зв'язку із забудовою буферних зон.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.