Спецпроект

Завтра презентують інтернет-архів Тараса Шевченка

У четвер відкриється доступ до електронного архіву документів, пов’язаних із постаттю Тараса Шевченка.

На сайті Національного музею Тараса Шевченка з’явиться доступний для вільного перегляду розділ "Віртуальний архів", де розміщені 138 оцифрованих архівних справ із фондосховищ Національного музею Тараса Шевченка.

З-поміж унікальних документів, що входять до цього архіву — метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

Реалізація проекту зайняла приблизно 1 місяць.

Для сканування унікальних раритетів використовувалася промислова специфічна технологія, яка забезпечує безпечні умови для документів, і яка включає – використання безконтактного безпечного сканера, та програмного забезпечення для обробки електронних копій.

Окрім надання інтернет-доступу усім бажаючим, в рамках проекту були також встановлені інтерактивні станції перегляду документів для відвідувачів Національного музею Тараса Шевченка.

 "Віртуальний архів Т. Шевченка" входить до переліку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.

Проект здійснений за підтримки програми i3 Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.