В інтернет вивісили архів польського підпілля у Львові 1942-44 років

Команда Електронного архіву визвольного руху оприлюднила фонд документів, які висвітлюють діяльність польських підпільних організацій у Львові під час Другої світової війни.

Усі матеріали оцифровані та викладені у вільному доступі в Інтернеті на сайті Е-архіву.

"Первісно польське підпілля у Львові представляли кілька не пов’язаних між собою організацій, які у 1942 році об’єдналися в єдину підпільну мережу Армії Крайової, яка включала в себе військові загони та цивільну підпільну мережу. Остання складалась із власне підпільної мережі, нелегальних харцерських організації (так званих "Шаре шерегі"), мережі підпільних шкіл та структури підпільної польської державності (нелегальні органи управління, суд та інше)", — розповідає історик Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

У фонді представлено 86 документів організацій польської підпільної мережі - зокрема розпорядчі накази, інструкції, інформаційні оголошення, пропагандистські листівки, офіційні документи, а також підбірка підпільної преси тих років.

"Відразу після оцифровування ЦДВР передав електронні копії Генеральному консулу Республіки Польща у Львові. Сьогодні всі вони доступні в Електронному архіві. Це не тільки дозволить нашим польським колегам ознайомитися з ними, але й є важливим кроком задля впровадження принципів відкритого доступу до документів, що становлять взаємний інтерес", — зазначив керівник проекту Андрій Когут.

Колекція містить підбірку підпільних газет "Walka" ("Боротьба"), "Słowo Polskie" ("Польське слово"), а також "Biuletyn Informacyjny Ziemi Czerwieńskiej" ("Інформаційний бюлетень Червенської землі") — офіційного видання Армії Крайової в окрузі "Львів".

"Історики, дослідники чи просто ті, хто цікавиться історією польського підпілля у Львові, зможуть знайти в підбірці накази для підпільної мережі, інструкції та вишкільні матеріали для агентів розвідки, проект відозви з нагоди 25-ї річниці Листопадових боїв у Львові, списки учасників підпілля із вказанням псевдонімів та особистих даних підпільників, звернення керівництва до рядових підпільників, а також картосхеми території Польщі", — розповів координатор проекту Данило Саламін.

Фонд "Документи польських підпільних організацій Львова 1942-1944 років" сформований із документів, знайдених у жовтні 2006 року в одному з будинків Львова під час ремонту покрівлі.

Знахідка була надана для вивчення членам громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"", а пізніше передана на зберігання в Архів Центру досліджень визвольного руху (Фонд 13. Документи польських підпільних організацій Львова 1942-1944 рр.).

Переглянути колекцію можна на сайті Е-архіву за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 305 документів.

Більше про польське підпілля часів Другої світової читайте в матеріалі "Феномен Польської підпільної держави"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.