Спецпроект

Після реконструкції розпочав роботу будинок-музей Василя Ключевського

У Пензі, до ювілею міста, реконструйований будинок-музей Василя Ключевського. Сьогодні музей виставляє те, що ще не бачили його відвідувачі - найціннішими експонатами вдалося поповнити колекцію з приватних зібрань та реставрувати ті, що довгий час були приховані в сховищах.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Приведені в порядок історичні знімки. Рідкісні кадри раніше не бачив ніхто, крім співробітників музею.

Експоновані сторінки з рукописного журналу "Бджола", який Ключевський, навчаючись в духовній семінарії, видавав з друзями. Є його книги, листи, курс лекцій.

Зібрати колекцію було неймовірно складно. Спадкоємців у історика не залишилося - син був репресований, а його московський будинок знесений. Тому особливу цінність представляє кожен предмет, який вдалося знайти і помістити в експозицію.

Увагу відвідувачів тут привертають металевий підстаканник з ложечкою, який Ключевскому подарували учні. Чайна пара і сільське начиння - передають ту атмосферу, в якій формувалося світовідчуття Василя Ключевського.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.