Спецпроект

Національний музей Тараса Шевченка відремонтують до 200-річчя Кобзаря

Ремонтно-реставраційні роботи розпочнуться в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річного ювілею Кобзаря.

Про це пише ukrinform.ua.

У музеї розповіли, що його приміщення вже давно страждають від надмірної вологості, що виникла в результаті неякісного виконання робіт з облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 і 2004 роках. Це викликало втрату пояса гіпсово-шерстяної штукатурки по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди музею і під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що знаходяться в підвальних приміщеннях, а також створило умови, неприйнятні для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля.

"Цей рік фактично піде на ремонт, на переобладнання, хоча під час ремонту музей буде функціонувати. Адже саме сьогодні музей повинен постійно трансформуватися, брати на себе функцію культурно-просвітницького центру", - зазначив генеральний директор музею Дмитро Стус.

Для реалізації цього завдання в приміщенні музею буде облаштовано низку спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища з обладнанням, яке дозволить зберегти експонати в належному стані, зали для майстер-класів, лекторіїв, презентацій, різноманітних виступів та концертів.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.