Спецпроект

Національний музей Тараса Шевченка відремонтують до 200-річчя Кобзаря

Ремонтно-реставраційні роботи розпочнуться в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річного ювілею Кобзаря.

Про це пише ukrinform.ua.

У музеї розповіли, що його приміщення вже давно страждають від надмірної вологості, що виникла в результаті неякісного виконання робіт з облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 і 2004 роках. Це викликало втрату пояса гіпсово-шерстяної штукатурки по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди музею і під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що знаходяться в підвальних приміщеннях, а також створило умови, неприйнятні для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля.

"Цей рік фактично піде на ремонт, на переобладнання, хоча під час ремонту музей буде функціонувати. Адже саме сьогодні музей повинен постійно трансформуватися, брати на себе функцію культурно-просвітницького центру", - зазначив генеральний директор музею Дмитро Стус.

Для реалізації цього завдання в приміщенні музею буде облаштовано низку спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища з обладнанням, яке дозволить зберегти експонати в належному стані, зали для майстер-класів, лекторіїв, презентацій, різноманітних виступів та концертів.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.