Спецпроект

Національний музей Тараса Шевченка відремонтують до 200-річчя Кобзаря

Ремонтно-реставраційні роботи розпочнуться в Національному музеї Тараса Шевченка в рамках підготовки до святкування 200-річного ювілею Кобзаря.

Про це пише ukrinform.ua.

У музеї розповіли, що його приміщення вже давно страждають від надмірної вологості, що виникла в результаті неякісного виконання робіт з облаштування гідроізоляції стін під час останніх ремонтів у 1989 і 2004 роках. Це викликало втрату пояса гіпсово-шерстяної штукатурки по всій довжині фасаду, руйнування ліпного декору на стінах споруди музею і під балконами, порушення режиму зберігання матеріалів у фондосховищах, що знаходяться в підвальних приміщеннях, а також створило умови, неприйнятні для роботи працівників у внутрішніх робочих приміщеннях робочого флігеля.

"Цей рік фактично піде на ремонт, на переобладнання, хоча під час ремонту музей буде функціонувати. Адже саме сьогодні музей повинен постійно трансформуватися, брати на себе функцію культурно-просвітницького центру", - зазначив генеральний директор музею Дмитро Стус.

Для реалізації цього завдання в приміщенні музею буде облаштовано низку спеціальних приміщень: нові експозиційні зали, сучасні фондосховища з обладнанням, яке дозволить зберегти експонати в належному стані, зали для майстер-класів, лекторіїв, презентацій, різноманітних виступів та концертів.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.