Спецпроект

У Дніпропетровську розпочали будувати ракетний музей

У будівлі Дніпропетровської обласної ради розпочато будівництво музейного комплексу "Парк ракет", вартість якого складе 8 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на голову Дніпропетровської облради Євгена Удода.

"На відкритому майданчику музейного комплексу буде встановлено кілька справжніх бойових ракет, їх виготовило ВО "Південний машинобудівний завод". Проект здійснюється в режимі співфінансування: з обласного бюджету, коштів ВО "Південмаш" і ВО "Дніпроважмаш" і ще декількох компаній",- сказав він.

За словами Удода, з обласного бюджету цього року виділено 7 млн грн.

"Парк ракет" буде розташований в центрі Дніпропетровська для максимального залучення туристів і стане однією з ключових точок туристичного маршруту Дніпропетровськом як космічною столицею України для школярів області, а також гостей з України та з-за кордону.

Відкриття музейного комплексу заплановано на жовтень цього року - до 70-річчя форсування Дніпра під час наступу радянських військ у 1943 році.

Як відомо, на початку 2013 року про створення Парку ракету у Дніпропетровську заявив голова облради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Дивіться також: "Екскурсія Музеєм Космонавтики. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.